12 травня у Мистецькому центрі Вінницького педуніверситету відбувся прем’єрний показ фільму «PALYANYTSIA». Ця стрічка — не просто документалка. Це розмова про Україну, війну, свободу та силу мистецтва, що народжується навіть у найтемніші часи.
Bandit і Джоні — художники із США, які під час повномасштабної війни приїхали до України та в межах проєкту «Стійкі кольори» створили 33 мурали у містах, що пережили російську агресію — від Києва та Бучі до Харкова, Ізюма й Миколаєва. Про них і є ця історія. Але, на диво, головними героями є не митці, а кожен, хто постраждав від дій росії. Кожна людина, кожна жива істота, кожне місто.
Найбільше вразила історія про дев’ятирічну гімнастку — Сашу. Дівчинка професійно займається цим видом спорту з трьох років. Але в один момент усе могло закінчитись.. На початку повномасштабної війни ворожий дрон влучив прямо у її будинок та пошкодив ногу Саші так, що поранену кінцівку довелось ампутувати. Незважаючи на це, юна гімнастка не покинула кар’єру та після реабілітації повернулася до спорту. Назва стрічки обрана не просто так: «Із початку повномасштабної війни слово «паляниця» є індикатором «свій-чужий», яке об’єднувало українців навколо себе. Так само й зараз «ПАЛЯНИЦЯ» об’єднала різних людей, заради спільної мети», — зазначають митці.
У залі до присутніх звернувся Андрій Кавунець, заступник начальника Вінницької обласної військової адміністрації. У своєму виступі він наголосив на символічності назви фільму та важливості мистецьких ініціатив у час війни. Зокрема, він зазначив: «Сьогодні культура трансформується, створює нові шедеври, і це варто показувати всьому світу».
Перед початком заходу гості мали змогу відвідати фотовиставку, присвячену створенню муралів та зйомкам фільму, сфотографуватися на фоні постерів та обмінятися кількома словами із продюсеркою — Катериною Тимченко, яка представляла кінокартину.
Прем’єра розпочалась із перфоменсу D-T.O.P. — колективу, який неодноразово був учасником національного відбору Євробачення. Виступ був надзвичайно чутливим й емоційним. Особливо вразила кінцівка: солістка колективу передала продюсерці паляницю, яка була важливим елементом, певним символом, протягом усього танцю.
Серед гостей у глядацькій залі були не лише вихованці університету, а й курсанти, психологи, військові та волонтери. Стрічка справила на глядачів дуже приємне враження. Про це свідчило те, що під час титрів усі присутні піднялися зі своїх місць на довго аплодували.
Показ завершився розмовою із пані Катериною. Продюсерка відповіла на питання, що цікавили присутніх, розповіла про ідею створення фільму. А на завершення усіх глядачів пригостили паляницею.
Юлія ГЛУЩАК, Руслана ДЕРУН
Фото Софії Сладковської
