ВІННИЦЬКИЙ ЧЕМПІОНАТ З ШАШОК І ШАХІВ ДЛЯ ВЕТЕРАНІВ

У Вінниці відбувся незвичайний чемпіонат. За шахівницями та шашковими дошками змагалися не просто гравці, а ветерани російсько-
української війни. Турнір об’єднав понад два десятки учасників, для яких ці ігри стали не лише змаганням, а й способом відновитись і
поспілкуватись.

Подія пройшла в межах муніципального проєкту «Сила титанів», який підтримує міська рада. Його мета — допомогти ветеранам повернутися до
звичного життя через спорт і живе спілкування. Серед учасників — Максим Кривонос. Він пішов служити ще у 2015 році, а після початку повномасштабного вторгнення воював на найгарячіших напрямках. Наприкінці 2022 року отримав поранення і нині проходить реабілітацію. Каже, шахи супроводжують його ще зі шкільних років, а зараз стали способом трохи відволіктися. «Я ще в школі грав. Це вже, здається, другий турнір, куди приїжджаю. Тут приємно провести час і поспілкуватися», — ділиться ветеран.

Поруч із шахістами — не менш запеклі баталії у шашках. Іван Коцюруба бере участь змаганнях не вперше. Для нього ці зустрічі — це не лише про
гру, а й про підтримку. «Ми стараємось залучати хлопців до таких заходів, щоб було психологічне розвантаження. Замість того, щоб лежати в палаті,
можна вийти, поспілкуватися і трохи позмагатися», — розповідає він.

Загалом у турнірі взяв участь 21 ветеран. Організатори зазначають: проєкт «Сила титанів» працює вже другий рік і поступово збирає навколо себе все
більше учасників. За словами Інни Заграй, головної спеціалістки комітету по фізичній культурі і спорту, такі ініціативи допомагають ветеранам повернутися до соціального життя після складних випробувань війни. «Є хлопці, які постійно приходять на змагання. Їм подобається, і ми раді,
що проєкт має відгуки», — зазначає вона.

Змагання проходили за швейцарською системою: суперників визначав комп’ютер відповідно до кількості набраних очок. Цей формат дозволяє
гравцям із подібним рівнем результатів змагатися між собою. Після кількох турів визначили переможців, яких нагородили грамотами та медалями, але, здається, головною перемогою для учасників стала не кількість очок, а можливість бути разом, підтримувати одне одного і хоча б на кілька годин забути про війну.